- згладжування
- —————————————————————————————згла́джуванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
згладжування — я, с. Дія за знач. згладжувати … Український тлумачний словник
згладжувальний — а, е. Стос. до згладжування … Український тлумачний словник
згладний — а/, е/. Стос. до згладжування … Український тлумачний словник
конформізм — у, ч. 1) Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами; прагнення до згладжування протиріч; пристосовництво, угодовство. 2) Вчення… … Український тлумачний словник
мастихін — а, ч., спец. Вузька лопаточка, ніж, якими художники користуються для розтирання фарб, згладжування мазків фарби тощо; шпатель … Український тлумачний словник
соціалізм — у, ч. 1) Суспільний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва. 2) Вчення про встановлення такого суспільного ладу. 3) Назва різних вчень про реформу капіталістичного суспільства на основі зрівняльності та… … Український тлумачний словник
терпуг — а/, ч. 1) Сталевий брусок із насічкою, вид напилка. 2) Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів усередині взуття … Український тлумачний словник
утюг — а/, ч. 1) Те саме, що праска. 2) спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування ґрунтових доріг, полів і т. ін … Український тлумачний словник
фумель — я, ч., спец. Шевський інструмент, що застосовується для згладжування та вирівнювання поверхні … Український тлумачний словник
шуст — а, ч. Інструмент для згладжування нерівностей, видалення іржі і т. ін. в стволі рушниці … Український тлумачний словник